Дмитро Бондаренко,
збірка оповідань "Гроші"
Дякуємо за покупку
оповідання
1
Двері відчинилися з вулиці і голосно захлопнулися. Почувся швидкий чоловічий крок по коридору, а трохи згодом пролунав роздратований жіночий голос:
- Мужчина, куди ви пішли?! Сюди не можна! Це жіноче відділення, у нас пацієнтки не одягнені.
Молодий чоловік зупинився. Він був явно збентежений:
- Вибачте, я знаю, але мені треба…
Жінка продовжувала дуже суворо:
- Вийдіть негайно!
- Так, але я…
- Я сказала, на вихід!
Хлопець заговорив швидко і майже благально:
- Добре, я вийду. Але ви можете покликати Титаренко Надю?
- Титаренко? Добре. Я позву її, але тільки негайно вийдіть з гінекологічного відділення!
Жінка пішла коридором і згодом почулося:
- Титаренко, на вихід! До вас прийшли.
Було чутно як двері однієї з палат відчинилися, і коридором залунали легкі і швидкі кроки молодої жінки, що наближалася.
Вона була дуже рада зустрічі:
- Андрію!
Він теж був явно зраділий, але водночас і якийсь трохи невпевнений:
- Надю!
- Я так скучила за тобою!
- А я як скучив!
Вони обмінялися палкими обіймами і поцілунками.
- Ну як ти там сам по хазяйству, Андрію? – спитала вона, коли вони нарешті відірвалися один від одного,- Ой, давай вийдемо звідси, а то ж тобі тут не можна бути. Це ж суто жіноче відділення.
- Та-а-ак, я це помітив… - мовив він якось пригальмовано.
Вона жартівливо пригрозила пальчиком:
- Ну-ну, диви не заглядайся.
Вони рушили до виходу. Лікарняні двері знову відчинилися і голосно захлопнулися. Вони знову впали в палкі обійми і знову розцілувалися.
- Надю, ну що кажуть лікарі?
- Та ніби вже краще. Гемоглобін потроху підвищується, зараз же проходжу курс лікування… Ой, а що це?! – вона нарешті помітила величезний пакет, який він приніс із собою і не могла стриматися від здивування.
- Та от купив…
- Нічого собі, купив! Та тут ціле багатство! Фрукти, ковбаски… О, Боже, який здоровий пакет! Андрію, але звідки це все? Ти ж знаєш, як ми економимо.
- Досить, наекономилися! – заявив рішучо він. - Їжа – це головне! Тим більше для вагітної. Он бачиш, до чого ти себе цією економією довела – ледве дитину не втратила! До речі, як він…
- А ось послухай. Приклади свою долоню до мого животику. Ось тут. Чуєш, як наш хлопчик ніжкою б’є?
Він був неабияк схвильований:
- Де? Де? А-а-а, ось справді чую!
- Андрію, але все ж дарма ти так витрачався. У мене дещо є з продуктів, батьки приносили.
- Так, замовч! – мовив рішучо Андрій. - Щоби я навіть і не чув нічого про гроші. До речі, забув тобі сказати - я взяв деяку додаткову роботу додому. Так що вечорами буде чим зайнятися, і гроші будуть.
- О, Боже, Андрію, то ти тепер ще й ночами будеш працювати? Бідний мій, бідний Андрійчику!
- Ну гаразд, я все ж таки не фізично працюю, лопатою або ломиком - за комп’ютером воно не так вже й важко.
- Ой, не кажи так. Робота є робота. Ти, головне, до пізньої ночі не засиджуйся. Лягай раніше… Ой, а що ж це я тебе держу зараз? Ну, йди-йди, працюй. Раніше почнеш, раніше закінчиш і спати ляжеш.
- Так, мабуть справді піду вже. Ну, давай, тримайся!
Вони ще раз палко поцілувалися на прощання.
- Я тебе люблю, - тихо і чуттєво мовив Андрій.
- Я тебе теж, - відповіла Надя, теж тихо і чуттєво.
2
Декілька хвилин по тому Надя заходила до своєї лікарняної палати.
- Ого, Надю! Оце так передачка тобі! Давай допоможу донести! – захоплено вигукнула її сусідка справа.
- Та нічого… Я вже сама дотягну… Фу-ух!
Скрипнуло лікарняне ліжко. Це Надя повернулася на своє місце.
- Та-а-ак, подивимося, що тут нам наш коханий накупив…
Сусідка зліва натомість невдоволено забурмотіла:
- Всі вони чоловіки однакові. Спочатку доведуть жінку до того, що вона у лікарню потрапляє від недоїдання, а потім біжать і ледве не все підряд скуповують на передачу. А раніше цього ніяк не можна було зробити?
збірка оповідань
- Цить ти! – роздратовано прикрикнула на сусідку зліва сусідка справа. - Завжди настрій зіпсувати вмієш…
Потім вона заінтриговано звернулася до дівчини:
- Так що там справді, Надю, покажи. Аж цікаво!
Надя нетерпляче стала виймати все по черзі:
- Та-а-ак, подивимося. О-о, м’ясо, запечене у фользі, риба жарена, гранати, ананас. О, Боже, скільки ж це все коштує? Ага, а ось якраз і чек з супермаркету залишився. Почитаємо, що там… Так, ананас, гранати, риба, презервативи, яблука… Дякуємо за покупку! Що??? – вона розпачливо сплеснула руками. - Презервативи?! Але ж… Ні, тут якась помилка. Навіщо Андрію презервативи, адже мене ще невідомо коли випишуть, та й не можна нам поки що, з моїм діагнозом… О, Боже! Невже він…
Сусідка зліва торжествувала:
- О-о! Я ж кажу – всі чоловіки однакові. Козли! Не встигла дружина до лікарні потрапити, а він уже побіг десь наліво. Іще скажи спасибі, що він у тебе такий завбачливий і обережний - презервативами користується!
- Та замовкнеш ти сьогодні, чи ні?! - вступилася сусідка справа дуже розлючено.
- Ти що не бачиш, як людині зараз важко, а тут іще ти зі своїм бурчанням.
Надя заговорила із надривом у голосі:
- О-о! А я так йому вірила завжди! Ні, я ніколи в Андрії і не сумнівалася досі. О, Господи, допоможи, що ж мені тепер робити?!
Сусідка справа спробувала її заспокоїти:
- Надю, та не переживай ти так! Це мабуть якась помилка. Знаєш, адже у них там ввечері у супермаркетах на касі така толокнеча і бардак. От і вибило щось на чеку помилково. Я думаю там постійно щось таке буває, трапляється. Не плач, не треба!
Надіним риданням не було втіхи.
- Ні, я не можу, - говорила вона ковтаючи сльози, - Я цього просто не перенесу! Зараз же побіжу додому і все перевірю, кого він там понаприводив! Хочу подивитися, на кого він мене проміняв!
Сусідка справа й далі намагалася заспокоїти дівчину:
- Уже пізно, Надю. Лягай, краще відпочинь. Ну, куди тобі з твоїм животом і хворобою бігти? Пожалій і себе і майбутню дитиночку.
Але дівчина була налаштована дуже рішучо:
- Ні, я зараз же одягаюся і додому! Мені треба негайно про все дізнатися і все з’ясувати. Але який брехун! Який він все ж таки брехун!
Вона швидко одяглася і поспіхом вискочила з палати.
- Да-а, ну і діла… - змогла лише протягнути сусідка справа.
- Я ж кажу, всі вони однакові. Козли! – зловтішно стояла на своєму сусідка зліва.
...
Що було далі, читайте в книжці "Гроші"
Ознайомитись з іншими оповіданнями з цієї книги...
Як купити?...
Ознайомитись з іншими книгами автора...
@Дмитро Бондаренко 2016 - 2024