ДМИТРО БОНДАРЕНКО

Офіційний сайт письменника з Дніпра

українська

сторінка 3

 

4

 

Товстун втік, а Костю ніби обухом по голові вдарили. Що? СНІД? Але ж... О Боже, у них же з Любою порвався презерватив!

 

Хлопець з жахом глянув на розпластану на підлозі прибиральницю-проститутку. Все ще не приходячи до тями Люба стогнала і спазматично хапалася руками за забиті місця. Крові на ній і під нею було багато.

 

Костя розгубився остаточно. Діждатися поки вона оклигає і все розпитати? До речі, а де поділася ця "відморожена" хазяйка? У всіх кімнатах було тихо і, очевидно, безлюдно.

 

Наблизившись до вікна Костя чисто машинально глянув на вулицю. Якраз у цей самий момент до будинку підрулила міліцейська машина, і з неї вискочило двоє чоловіків міцної статури у штатському. Ці двоє дуже швидко попрямували до під'їзду "катеринки".

 

Боже, ще не вистачало під облаву попасти! Костя востаннє кинув погляд на безтямну Любу, до якої він тепер навіть боявся наближатися, і прожогом кинувся до бутафорської шафи. Акуратно зачинив за собою дверцята і шугонув через потаємний коридорчик прямо у двір.

 

Слава Богу, вихідні двері були не зачиненими! Але мабуть у них тут так і задумано, про всяк випадок.

 

Костя пролетів декілька прохідних дворів, і раптом несподівано вискочив на вуличку, що була в безпосередній близькості від центрального проспекту міста - проспекту Карла Маркса.

 

У нього ще страшенно колотилося серце, коли він без сил опустився на лавочку на бульварі.

 

Боже, так що ж це тепер у нього - СНІД? Ні, ні, не може цього бути! Цей здоровань мабуть щось переплутав. І взагалі, чому Люба пустила його до квартири? А де ділася

 

хазяйка? Втекла, відчувши, що з хвилини на хвилину нагряне облава, чи злякалася того мужика у бежевому костюмі? О Боже, в яку халепу він потрапив!

 

Увесь розчавлений страшними підозрами і жахливими передчуттями, Костя і не помітив як дістався додому.

 

Вдома дружина зустріла його з щасливим і радісним виглядом:

 

- Слава Богу! Наша донечка одужала! Навіть кашель пройшов. Як у тебе справи? Щось ти засмучений.

 

Костя змусив себе усміхнутися. У нього це не дуже вийшло.

 

- Та ні, все нормально. Просто стомився.

 

"Да, треба давити на втому. В жодному разі його Леся ні про що не повинна здогадатися!" - Костя роздягнувся і пішов на кухню.

 

Запашний, щойно зварений борщ був дуже смачним, але хлопець ледве впорався зі своєю тарілкою. Їжа не йшла. Куди там до їжі!

 

Леся прийшла з дитячої кімнати:

 

- Настуся вже заснула - одужуючі міцно сплять. Фу-ух, я така рада, що ніби все минулося з її хворобою! А то зараз же кругом такі інфекції... Костику, ну а як там у тебе не роботі? - Леся була явно налаштована на довге вечірнє спілкування із очевидним продовженням у ліжку.

 

- Та нічого. Кажуть, ніби трохи підвищать зарплату з наступного місяця.

 

Костя розмовляв неохоче, але це тільки ще більше розпалило Лесю. Тепер вона уже сама заходилася розповідати:

 

- Ти уявляєш, Танька знову посварилася із своїм. Вірніше, він із нею...

 

Костя з величезним зусиллям змушував себе робити вигляд, ніби він уважно слухає різні новини та плітки з життя Лесиних подружок, але сам із завмиранням серця думав про своє.

 

Чорт! Мені ж у жодному випадку не можна сьогодні спати разом із дружиною! Якщо я таки справді заразився СНІДом, то і її запросто можу інфікувати. Правда, ще можна збігати за презервативами, але... Ні, не можна. Це буде надто підозрілим. Адже вони останнім часом ніколи не користувалися ними. У Лесі після народження дитини ще не відновилися місячні, і тому не було жодної потреби у контрацепції. Чорт, що ж придумати?

 

- Да, я бачу, Костику, що ти таки справді втомився, - врешті мовила Леся. - Ти мене зовсім не слухаєш. Ну що ж, тоді я пішла спати... із Настею.

 

Леся наостанок ще раз питливо глянула на Костю. А чи не підхопить він її зараз на руки та не потягне до спальні, як це у них дотепер дуже часто бувало?

 

Ні, Костя із останніх сил робив вигляд, що він таки справді дуже стомився.

 

- Ну що ж, на добраніч! - Леся потягнулася до чоловіка за прощальним цілунком.

 

Костю тут ніби застопорило. О, Боже! Він так розгубився, що і не знав, що робити. А чи передається СНІД через поцілунок? Біс його знає!

 

Костя вагався якийсь час і це уже навіть почало здаватися підозрілим. Врешті-решт, подумки клянучи себе останніми словами, він швидко і дуже цнотливо чмокнув дружину в щічку:

 

- На добраніч!

 

 

 

5

 

Ця ніч перетворилася для нього на суцільний кошмар. Ще ввечері хлопцеві потрібно було грати свою звичну роль у сім'ї, тобто прикидатися й удавати ніби нічого не сталося, і тому він ще якось тримався. Вночі ж, коли вже спав наодинці в кімнаті, окремо від Лесі і Насті, усі його глибоко приховані емоції вирвалися назовні.

 

Костя гірко і беззвучно ридав у подушку. Боже, він все зрозумів. Він хворий на СНІД! Це кінець. Ще сьогодні зранку, здоровий як бик, він просто не знав куди подіти свою зайву енергію, а вже вночі виявився інфікованим смертельною недугою.

 

Костя навіть і не думав про сон. Який там сон, він ледве не вмирав зараз від величезного страху, який охопив його з голови до ніг!

 

Чорт, а що він знає про цей клятий СНІД? Якщо чесно, не дуже то й багато. Щось там розказували колись, ще у школі, та й по телевізору щось таке показували. Але правду

 

Пацюк

збірка оповідань

Неочікувана робота

роман

Новинка!

сказати, йому це все завжди було якось не дуже цікаво. Адже до сьогодні він був абсолютно впевнений, що з ким-з ким, а з ним ніколи нічого "такого" не станеться. Він же не "голубий", і не наркоман. А це вони, здається, здебільшого хворіють СНІДом.

 

Костя раптом скочив з ліжка. У них же вдома є медичний довідник! Хлопець кинувся до шафи з книжками. Та-а-ак, десь тут здається був... Ага, ось він. "Популярний медичний довідник", 96 року видання... СНІД... СНІД... ось воно!

 

Костя жадібно припав очима до тексту:

 

"СНІД - синдром набутого імунодефіциту людини - смертельна хвороба. До розвитку захворювання на СНІД призводить ВІЛ - вірус імунодефіциту людини. ВІЛ-інфекція передається від однієї особи до іншої через:

 

- незахищені статеві стосунки,

 

- кров,

 

- через материнське молоко - від матері дитині..."

 

Грудне молоко? О Боже! Це що ж значить, не дай Бог, він, Костя, заразить свою дружину, то вона через власне молоко передасть інфекцію і їхній маленькій донечці? О Боже, Настусю, моя маленька, чим же ти винна, що у тебе батько такий придурок? Ти ж ще як свята, як ангелочок, за що ж ти повинна страждати!

 

Тут уже Костя остаточно постановив для себе, що поки все не проясниться, він в жодному випадку не повинен навіть торкатися своєї дружини. Хай це буде для неї підозрілим, хай навіть вони посваряться. Це все дрібниці. Боже, які це насправді дрібниці у порівнянні з тим, що сталося сьогодні!

 

Так, так, а що тут ще у довіднику пишуть? Які симптоми хвороби? Ага, ось - симптоми...

 

"Перші симптоми інфікування можуть проявлятися наступним чином - підвищення температури, білий наліт на язику, діарея, збільшення лімфовузлів, сильне нічне потовиділення..."

 

Мама моя рідна, та це ж про мене!

 

Костя з жахом схопився за свій лоб. Цієї ночі він так спітнів, що зараз лежав на своєму наскрізь промоклому простирадлі, майже як у калюжі. Стоп, а лімфовузли? Де вони в біса знаходяться? Костя мов у лихоманці кинувся щупати себе під мишками, у паху та на шиї. О Боже, що це? Оце що? Що за бугорочок? Він? О-о, Господи, невже у мене й справді опухли ці кляті лімфовузли? А тут?... Ма-а-амо!

 

Костя з новим жахом вткнувся у подушку. Сльози душили його і він здавлено з іще більшою силою заридав знову.

 

Лише за один якийсь вечір весь світ раптом перевернувся для нього. Йому було лише двадцять сім і він ще ніколи особливо не задумувався над тим, що колись може померти. Ще ніколи в житті він не відчував так близько страшний і безжальний подих смерті.

 

@Дмитро Бондаренко 2016 - 2024