Дмитро Бондаренко, роман "Сімнадцятий поверх"
сторінка 4
6
Наступного дня Костя виконував усі свої робочі справи чисто автоматично. Його голова була зайнята лише одним.
Ні, він так довго не зможе. Сьогодні ж він знову навідається до того клятого борделю і виб’є з їхньої прибиральниці усю інформацію - хвора вона на СНІД, чи ні.
Але, Боже мій, як це все схоже на правду, на страшну правду! Адже якщо розібратися – чому вони ховають цю Любу і не дуже пропонують її клієнтам? Бо, як вони кажуть, вона погано виглядає? Дурня якась! Виглядає Люба цілком конкурентноспроможно. У будь-якому разі вона ніяк не гірше всіх отих пісявок, що їх везли “Таврією” розважати учасників конференції… Тож якщо її приховують і не дуже показують стороннім, значить на те існує якась дуже поважна причина. А яка ще може бути причина? О, Боже – ну звісно СНІД! Якщо хтось з клієнтів, не дай Бог, дізнається, що йому підкладають хвору дівчину, у власників борделю можуть виникнути серйозні проблеми. Да-а, проблеми…
Костя раптом спіймав себе на думці, що він зараз вчинив би точнісінько як і той здоров’як у бежевому костюмі, який вчора на його очах розквасив Людине обличчя. Але звісно йому, Кості, головне тепер зовсім не це! Йому куди важливіше дізнатися, чи заразився він сам, чи ні? Чи це все взагалі якась дурня.
А як бути з дружиною? Що придумати, щоби втримати і себе, і її? Не можна ж кожного вечора розігрувати із себе страшенно втомленого і тим самим уникати близькості. Це просто як ідіотство якесь виглядатиме.
А може напитися? Прийти, ні, краще приповзти, готовим в зюзю… Ні, не підходить. Адже що у тверезого в голові, те у п’яного на язиці. Ще вибовтаю все ненароком. А дружина ні про що не повинна дізнатися. Ніколи! Все, крапка.
Чорт, і чому у чоловіків немає місячних? Так би легко можна було б послатися на закони природи.
А може зробити собі щось? Ну, поламати руку або ногу. Тоді вже точно не буде жодних претензій щодо невиконання подружнього обов’язку. Адже хворим потрібен спокій… О ні, Боже, що це? Мабуть у нього вже точно дах поїхав із всіма цими ділами.
А може попроситися у начальства з’їздити кудись у відрядження? У крайньому випадку придумати щось і помінятися із кимсь… Ех, теж не підходить! По-перше, йому таки
обов’язково треба бути у місті, треба з’їздити у той бордель й розпитати про все у Люби. А по-друге… Ні, не може він зараз нікуди їхати, поки не розбереться у цій заплутаній ситуації якнайшвидше! І він мусить дізнатися про СНІД…
При цій згадці Костю миттєво кинуло в холодний піт. І жах, немов електричний струм, болісно пронизав усе його тіло, діставши навіть до найвіддаленішої клітинки. Молодому торговому представникові навіть здалося, що у нього ледве не зупинилося серце.
Та раптом переляканого на смерть хлопця осінило несподіваною ідеєю. Стрес активізував його внутрішні сили і примусив мозок працювати енергійніше:
“А може сьогодні ввечері спробувати отаке…”
Коли Костя врешті опанував себе, він дуже багатозначно глянув на вивіску найближчого магазину канцтоварів.
7
Вдома Леся зустріла його із дуже загадковим виглядом.
- Знаєш, останнім часом ми так рідко буваємо вдвох. Все дитина, дитина. А у тебе робота… То я подумала – чому б нам не влаштувати сьогодні невеличку романтичну вечерю. Тим більше і Настя зараз дуже міцно спить після одужання.
Леся млосно оповила руками Костину шию і ніжно поцілувала в губи.
- Але, не зараз, не зараз! – вона швидко відсторонилася від чоловіка. – Спочатку вечеря.
Роздягнувшись, спантеличений Костя увійшов до кухні і тут уже зовсім розгубився. Світло було вимкнене, але горіли свічки і стіл був дуже святково і урочисто накритий.
Чорт! Що вона задумала? І що йому тепер робити? Це що ж виходить, що сьогодні йому вже ніяк не відкрутитися? Але ж…
Костя ще раз з щемливим болем подумав про свою крихітну донечку, яка зараз міцно спала у своєму маленькому ліжечку в сусідній кімнаті. Потім з розпачем глянув на красиво одягнену дружину.
Ні! Ні Настя, ні Леся не повинні страждати з-за нього!
- Ну, ти будеш їсти? – Лесю почало охоплювати нетерпіння.
Костя ошелешено всівся за стіл навпроти жінки. Пляшка недешевого червоного вина опинилася між ними двома.
- Налий мені трохи, - попросила Леся і Костя наповнив їхні келихи.
Випили. Молодий торговий представник одразу ж дуже енергійно прийнявся за вечерю, але водночас крадькома пильно стежив за дружиною. Що це з нею сьогодні?
У Лесі якось дуже незвично блищали очі. Чи то від випитого вина, чи то ще від чогось. Вона явно була збуджена, щось дуже хотіла сказати, але вочевидь до пори стримувала себе.
- Знаєш, - сказала вона раптом, - кожній жінці іноді буває хочеться тимчасово перетворитися на якусь зовсім іншу людину…
Костя збентежено глянув на свою половину. До чого вона веде? Що цим хоче сказати?
- Знаєш, іноді хочеться відчути себе кимось… кимось… ну наприклад якоюсь фатальною жінкою, якоюсь куртизанкою… До речі, я колись у тебе вже запитувала, а ти тоді нічого не відповів, лише віджартувався. Скажи, ти коли-небудь був у публічному домі? Цікаво, які вони, ті дівчата? Чим відрізняються від нас, нормальних жінок.
О, Боже! Костя ледве не поперхнувся відбивною. Ця розмова, що вона означає? Невже Леся вже про все знає і тепер веде свою якусь відому лише їй гру. Але звідки вона дізналася? І що це з нею сьогодні, о, Боже? Що за маскарад? Вона ж прекрасно знає, що я ніколи не був у борделі... ну принаймні до вчорашнього дня ніколи не був. Що це - перевірка, чи вишукана садомазохістька прелюдія перед справжньою бурею із з’ясуванням стосунків, скандалом та биттям посуду?
У цій ситуації Костя вирішив за краще їсти. Він із таким явним ентузіазмом напихався вечерею, що Лесю це навіть заділо:
- Ну, досить, досить, мій обжорчику! Їжа у романтичній вечері хоч і дуже важлива частина, але зовсім не головна. Головне – ти знаєш, що…
Леся раптом клацнула кнопкою магнітофона і на кухні тихо залунала легка і ненав’язлива музика. Костина дружина граціозно підвелася з-за столу і почала дуже
сексуально рухатися у такт музиці. Вона так заклично дивилася на Костю, що молодий торговий представник раптом відчув, як якась нестримна сила захопила його й теж потягла до танцю.
- Е, ні! – категорично заперечила дружина. – Танцювати буду я одна. А ти будеш дивитися. Я одна буду танцювати… стриптиз!
Костю кинуло у жар. Його щоки запалали жагучим рум’янцем і він відчув просто неймовірне збудження. Леся сьогодні й справді була неперевершеною. Дивлячись на неї зараз, він просто не міг відірватися поглядом від її палкого танцю і страшенно спокусливої фігурки. Леся виробляла під музику таке, що у Кості в якусь хвилину просто запаморочило у голові. Боже, чи міг він коли подумати, що його жінка здатне на отаке! Леся танцювала й рухалася все енергійніше, одночасно поволі позбуваючись свого яскравого сьогоднішнього одягу, і раптом у якийсь момент її руки опинилися на його шиї:
- А-а-а! – у ту ж саму мить Леся злякано скрикнула і відскочила від чоловіка. Через секунду вона вже увімкнула світло і ошелешено сплеснула руками:
- О, Боже, Костю, що з тобою?
збірка оповідань
роман
Читати далі (на сторінку 5)...
Як купити?...
Ознайомитись з іншими книгами автора...
@Дмитро Бондаренко 2016 - 2024